Ровно месяц прошел с даты назначения Владимира Немировского, члена партии «Фронт перемен», губернатором Одесской области. До этого Владимир Леонидович являлся председателем наблюдательного совета ЧАО «Производственное объединение «Стальканат-Силур».
С первых дней председатель облгосадминистрации назвал Одессу весьма патриотически – «очагом гниения страны», объявил со своей стороны люстрацию «местным чиновникам и силовикам», назвав всех сотрудников «прокуратуры, суда, милиции, налоговой и иных органов управления и принуждения профессиональными проститутками и ворами», сообщает «Элита страны».
«Они все очень богатые люди. Чиновники и силовики должны стиснуть зубы и служить народу». Отметил губернатор, не подозревая, что за всю историю существования чиновничьего аппарата и военнослужащих в Украине, ввиду отсутствия должного финансирования, мизерных должностных окладов, большая часть из них только и делала, что стиснула зубы и служила народу Украины за грамоты.
За недолгое время представительства центральной власти в Одесском регионе, губернатор проявил не только чудеса сравнительных фразеологических оборотов, фантазий относительно уничтожения закоренелой коррупции за 3 месяца (до выборов Президента Украины), но и абсолютную правовую и управленческую безграмотность.
Ярким примером стало обнародованное на сайте облгосадминистрации требование губернатора всем главам районных госадминистраций Одесской области написать заявления об увольнении по собственному желанию. В это же время уже проводились собеседования с новыми претендентами на должности.
Взяв на себя ответственность смены власти, руководитель области не учел, что согласно действующей Конституции Украины и Законе «О местных государственных администрациях» главы администраций назначаются и увольняются Президентом по представлению Кабинета Министров Украины. Глава же областной администрации уполномочен лишь рекомендовать кандидатуру на пост председателя райадминистрации.
Требование же в принудительном порядке уволиться «по собственному желанию» не только нарушает гарантированное конституционное право на труд и запрет безосновательного увольнения, противоречит основаниям увольнения по инициативе работника, а еще и содержит состав преступления за незаконное увольнение и грубое нарушение трудовых прав, предусмотренное ст. 172 Уголовного кодекса.
Основной мотивацией таких действий стало «членство глав в Партии Регионов, личное недоверие губернатора к их профессионализму и причастности к коррупционным действиям».
И снова Владимир Леонидович не посчитался с конституционными принципами свободы политических взглядов и презумпции невиновности (ст. 62 Конституции), а руководствовался исключительно «навешиванием ярлыков».
При этом, с лозунгом «Немировский – против коррупции» своим заместителем Владимир Леонидович назначил своего же одно партийца и друга Александра Остапенко.
Описанные действия губернатора не могли оставить равнодушными общественность, вызвали негодование по поводу не только несоблюдения этики госслужащего, но и циничного нарушения права на труд, превышения служебных полномочий. В связи с чем, Общественная организация «Антикоррупционное движение Юга» обратилось в Генпрокуратуру, МВД, правоохранительные органы на местах с заявлением о преступлении и необходимости в правовой оценке действий В.Немировского. Общественники также попросили поддержки у народных депутатов Дубового А.Ф., Ефремова А.С., Ляшко О.В., Тигипко С.Л., Симоненко П.Н.
Ниже приведен текст заявления
_________________________________________________________________________________________________________________________________
Генеральному прокурору України
Махницькому Олегу Ігоровичу
01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15
Міністру внутрішніх справ України
Авакову Арсену Борисовичу
01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10
Прокурору Одеської області
Боршуляку Ігорю Івановичу
65026, м. Одеса , вул. Пушкінська, 3
Начальнику ГУ МВС України в Одеській області
Луцюк Петру Сергійовичу
65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 14
Заява
про кримінальне правопорушення
Громадській організації «Антикорупційний рух Півдня» стало відомо про грубе порушення трудових прав громадян з боку голови Одеської обласної державної адміністрації Немировським Володимиром Леонідовичем.
24 березня 2014 року на офіційному сайті Одеської обласної державної адміністрації України була оприлюднена інформація про вимогу нового губернатора Одеської області Немировського Володимира Леонідовича, адресовані усім главам районних адміністрацій Одеської області, надати заяви про звільнення з посад за власним бажанням з одночасним поданням копій декларацій про доходи.
В.Л. Немировський зазначив, що не усі голови будуть звільнені, а лише деякі за результатами аналізу їх прибутків.
В засобах масової інформації висвітлено, що шістьох голів районних адміністрацій було звільнено того ж дня, голови Болградського, Ізмаїльського та Кенійського районів відмовились надавати відповідні заяви.
В той же час, головою обласної державної адміністрації вже проводились співбесіди з сімома кандидатами на посади голів районних адміністрацій.
Немировський В.Л. зазначив, що не дивлячись на те, що призначення та звільнення голів адміністрації є прерогативою центральної влади, він взяв на себе відповідальність зі зміни влади на місцях.
Конституцією України у ст. 118 визначено, що голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.
Аналогічні положення містяться в ст. 8, 9 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Наведеними приписами законодавства визначені підстави припинення повноважень голів місцевих адміністрацій, а також безпосередньо повноваження голів обласних адміністрацій.
З огляду на викладене, голови обласних державних адміністрацій не наділені повноваженнями зі звільнення та призначення районних державних адміністрацій, а лише уповноважені вносити пропозиції щодо кандидатур на такі посади.
Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному право на працю, яку він вільно обирає або погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Статтями 36, 38 Кодексу законів про працю України передбачено, що трудовий договір розривається зокрема за власним бажання працівника. Така підстава є ініціативою самого працівника, а написання заяви про звільнення за власним бажанням під примусом не може вважатись вільним волевиявленням та реалізацією права на працю.
Аналогічні гарантії містяться і в Європейській конвенції прав людини, і в іншому міжнародному законодавстві з захисту особистих прав громадн.
Натомість, Немировський В.Л., усвідомлюючи протиправність своїх дій з примусового, необґрунтованого порушення трудових прав громадян, вийшов за межі наданих службових повноважень, всупереч встановленому Конституцією та законами України порядку незаконно вимагав звільнення голів районних державних адміністрацій Одеської області.
За незаконне звільнення та інше грубе порушення законодавства про працю передбачена кримінальна відповідальність, встановлена ст. 172 Кримінального кодексу України.
Незаконність звільнення полягає у безпідставному звільненні, з порушенням встановленого законом порядку процедур звільнення.
Наведені обставини свідчать про вчинення головою Одеської обласної державної адміністрації Немировським Володимиром Леонідовичем дій, які містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 172 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 43, 118 Конституції України, ст. 8,9 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ст. 214 КПК України
Прошу:
1. Прийняти і зареєструвати дану заяву в Єдиному реєстрі до судових розслідувань.
2. Розпочати до судове розслідування за фактами незаконного примусу до звільнення усіма головами районних державних адміністрацій Одеської області вчинених Головою Одеської обласної державної адміністрації України Немировським Володимиром Леонідовичем, тобто вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 172 КК України.
З повагою,
Заступник голови ГО «Антикорупційний рух Півдня» Котик В.Ф.
|