Украинские судьи–наперсточники достигают новых вершин своего верховенства дела.  Благодаря решению против экс–главреда «Сегодня» Игоря Гужвы и в пользу самого богатого человека Украины (владельца газет, меткомбинатов и стадионов) Рината Ахметова отныне все главные редакторы в Украине являются временными!

Дочитайте этот юридический шедевр до конца: «Таким образом, в связи с особенностями возникновения и прекращения трудовых отношений в сфере, связанной с деятельностью средств массовой информации, должность главного редактора печатного средства массовой информации, которую занимал истец, не предусматривала заключения трудового договора на неопределенный срок. При этом также утверждение истца о необходимости указания о наличии срочного характера трудового договора в приказе о приеме его на работу не являются обоснованными и судом во внимание не принимаются».

Итак, теперь любой главный редактор должен знать, что его должность не предусматривает бессрочного трудового договора – именем Украины! Даже если этого главреда приняли на работу бессрочно!

Судья с говорящей фамилией Лозинская не просто окончательно убила так называемую свободу слова. Она также подтасовала факты, подменив устав редакции уставом предприятия. Как это все напоминает газету «Обзор», которая не имела редакционного устава, однако была незаконно закрыта со ссылкой именно на устав ООО!

Интересно, что директор «Обзор» Роман Бориско, который своей подписью убил газету и подделал многочисленные документы, сейчас служит тому же Ахметову в должности какого–то директора телеканала «Футбол».

А вы наслаждайтесь свободой комментаторского слова на «Футболе» и выпиской из Единого реестра судебных решений:

Дело №2–2199/12

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого–судді– Лозинської М.І.,

за участю секретаря – Назарчук П.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить визнати незаконним та скасувати Наказ ПрАТ «Сьогодні Мультімедія» №ОД–2 від 17 січня 2012 року про звільнення його з посади Головного редактора газети «Сьогодні»на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв'язку із відкликанням з посади Наглядовою радою з 17 січня 2012 року; поновити його на посаді Головного редактора газети «Сьогодні» ПрАТ  «Сьогодні Мультімедіа» з 18 січня 2012 року; стягнути з ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 18 січня 2012 року до моменту поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що з 12 грудня 2003 року відповідно до наказу ЗАТ «Видавнича група «Сьогодні» №112–к від 12.12.2003 року він обіймав посаду головного редактора газети «Сьогодні» та здійснював керівництво редакціями засобів масової інформації в ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа».

Наказом ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа» №ОД–2 від 17 січня 2012 року його було звільнено з посади Головного редактора газети «Сьогодні» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв'язку із відкликанням з посади Наглядовою радою з 17 січня 2012 року.

Своє звільнення вважає незаконним, а наказ про звільнення таким, що не відповідає трудовому законодавству. Вказує на те, що відповідач незаконно звільнив його з посади у зв'язку із закінченням дії строку трудового договору, оскільки жодних угод та будь–яких інших документів, які б свідчили про строковий характер трудових відносин з відповідачем він не укладав. Підставою для виникнення трудових відносин з відповідачем є Наказ №112–к від 12 грудня 2003 року, який також не містить відомостей про наявність строкових трудових відносин. Зазначається про те, що при його звільненні з підстав пункту 2 ст.36 КЗпП України роботодавцем не було враховано вимоги ст.23 КЗпП України, а саме постійний характер виконуваної ним роботи, в підтвердження чого послався на Штатний розклад за 2003–2012 роки, Посадову інструкцію головного редактора, Наказ про прийняття на роботу, заяву щодо прийняття на роботу головного редактора та Статут товариства. Оскільки пункт 2 статті 36 КЗпП України передбачає можливість припинення трудового договору у зв'язку із закінченням його строку, то відповідно на цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, який укладено саме як строковий згідно закону. Таким чином, як зазначає позивач, з моменту прийняття Наказу №112–к від 12 грудня 2003 року про прийняття його на роботу, в якому не зазначено, що трудові відносини носять тимчасовий (строковий характер) між ним та відповідачем укладено трудовий договір на невизначений строк, який не може бути припинений у зв'язку із закінченням його строку.

В ході розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задоволення.

Представники відповідача в ході розгляду справи позовні вимоги не визнали, вважали їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування своїх заперечень послались на те, що відповідач є засновником газети «Сьогодні», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації. Відповідно до Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства. Відповідно до Статуту відповідача, який затверджений Загальними Зборами акціонерів ЗАТ «Сьогодні Мультімедіа» 30 березня 2011 року та зареєстрованому державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації до компетенції Наглядової ради, між іншого, належить призначення за поданням Генерального директора, шеф–редактора Товариства та відкликання Головного редактора та Фінансового директора. Згідно з Статутом визначено, що керівництво редакціями засобів масової інформації здійснює Головний редактор, якого призначає та відкликає Наглядова Рада.

Представники відповідача зазначили, що на момент встановлення трудових відносин із позивачем діяла редакція Статуту відповідача, затверджена загальними зборами акціонерів 3 вересня 2002 року та зареєстрована Солом'янською районною державною адміністрацією м. Києва 13.09.2002року, яка визначала такий самий обсяг повноважень Наглядової ради щодо призначення та відкликання головного редактора.

Вказують про те, що підставою для виникнення трудових відносин між позивачем та відповідачем є рішення Наглядової ради про призначення позивача на посаду, а підставою для припинення трудових відносин і звільнення позивача з посади є рішення Наглядової ради про відкликання позивача з зазначеної посади. З посиланням на законодавство представники відповідача зазначили, що до повноважень Наглядової ради належить законне право на звільнення головного редактора від виконання обов'язків у будь–який час, на свій розсуд, з будь–яких підстав, та підставами для виникнення і припинення трудових відносин між відповідачем і позивачем є відповідні рішення Наглядової ради товариства, а саме рішення Наглядової ради про призначення позивача головним редактором газети «Сьогодні» з 15 грудня 2003 року, про що зазначено у пункті 3 Протоколу №8 засідання Спостережної ради від 12 грудня 2003 року на підставі якого в свою чергу було видано Наказ №112–к від 12 грудня 2002 року про початок здійснення позивачем обов'язків головного редактора газети «Сьогодні» з 15 грудня 2003 року з посиланням на підставу – Протокол Наглядової ради №8 від 12 грудня 2003 року.

Таким чином представники відповідача обґрунтовують початок строку трудових відносин відповідача з позивачем. Підставою для припинення трудових відносин з позивачем було рішення Наглядової ради про відкликання позивача з посади головного редактора газети «Сьогодні» з 17 січня 2012 року, про що зазначено у пункті 3 Протоколу засідання Наглядової ради від 16 січня 2012 року. На виконання зазначеного рішення було видано Наказ №ОД–2 від 17 січня 2012 року «Про виконання рішень Наглядової ради» про звільнення позивача з посади головного редактора газети «Сьогодні» з 17 січня 2012 року у зв'язку із його відкликанням з посади Наглядовою радою з посиланням на підставу – Протокол засідання Наглядової ради від 16 січня 2012 року. Враховуючи наведене, представники відповідача обґрунтовували в своїх запереченнях закінчення строку трудових відносин відповідача з позивачем. З Наказом ОД–2 від 17 січня 2012 року позивач був ознайомлений, як зазначає представник відповідача в своїх запереченнях 17 січня 2012 року та отримав його копію. З посиланням на положення Статуту товариства в частині призначення на посаду і відкликання з посади головного редактора, представник відповідача обґрунтовує строковий характер трудових відносин на цій посаді, яку обіймав позивач.

Вислухавши пояснення представників позивачів, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд виходить із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до Протоколу №8 засідання Спостережної Ради Закритого акціонерного товариства «Видавнича група «Сьогодні» від 12 грудня 2003 року головним редактором газети «Сьогодні» призначено позивача ОСОБА_1 з 15 грудня 2003 року. (а.с.76–77).

На підставі зазначеного рішення Закритим акціонерним товариством «Видавнича група «Сьогодні» прийняти наказ №112–к від 12.12.2003 року відповідно до якого позивач з 15.12.2003 року приступив до виконання обов'язків головного редактора газети «Сьогодні». (а.с.13).

09.06.2007 року ЗАТ «Видавнича група «Сьогодні» змінило назву на ЗАТ «Сьогодні Мультімедіа», яке є його правонаступником. 14.04.2011 року ЗАТ «Сьогодні Мультімедіа» змінило організаційно–правову форму товариства на Приватне акціонерне товариство «Сьогодні Мультімедіа», яке є повним правонаступником ЗАТ «Сьогодні Мультімедіа» (а.с., а.с.32,33).

Відповідно до Рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа» від 16 січня 2012 року позивача відкликано з посади головного редактора газети «Сьогодні» з 17 січня 2012 року та вирішено про припинення трудових відносин з позивачем на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України (закінчення строку трудового договору) з 17 січня 2012 року у зв'язку з відкликанням ОСОБА_1 з посади Головного редактора газети «Сьогодні».

На підставі вказаного Рішення Наглядової ради ПрАТ «Сьогодні Мультімедіа» та з метою його виконання, Приватним акціонерним товариством «Сьогодні Мультімедіа» було прийнято наказ 17 січня 2012 року №ОД–2, згідно з яким позивача звільнено з посади Головного редактора газети «Сьогодні» на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у в зв'язку з відкликанням з посади Наглядовою радою з 17 січня 2012 року. (а.с.80).

Не погоджуючись з зазначеним наказом позивач звернувся до суду з позовом про визнання його незаконним та поновлення його на посаді з посиланням на його невідповідність діючому законодавству, оскільки трудовий договір з ним укладений на невизначений термін та в силу виконуваної роботи не міг бути укладений на визначений строк.

Проте, з такими твердженнями позивача та його представників суд не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3, 4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності, і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Таким чином законодавець визначив, що спеціальними нормами закону може регулюватись укладення трудових правовідносин на визначений термін.

Відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимоги про їх припинення

Так, відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992 року передбачено, що редактор (головний редактор) призначається (обирається) на посаду і звільняється з посади в порядку, встановленому засновником (співзасновниками) у статуті редакції відповідно до чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є засновником газети «Сьогодні», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, серія КВ №18545–4345ПР від 29 грудня 2011 року. (а.с.31).

Позивач обіймав посаду головного редактора газети «Сьогодні», яка є друкованим засобом масової інформації і таким чином, дані правовідносини крім загальних норм трудового законодавства повинні регулюватись нормами спеціального права, зокрема вищеназваним законом, який регулює питання призначення та звільнення штатних посад в цій сфері.

Згідно з пунктом 1 статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів.

Зокрема, Законом України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Відповідно до пункту 17.7 Статуту Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа»,затвердженого Загальними зборами акціонерів Закритого акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа» відповідно до Протоколу №1 від 20.03.2011 року та зареєстрованого державним реєстратором Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації – надалі Статут, визначено, що до повноважень Наглядової ради належить призначення за поданням Генерального редактора та фінансового директора. (а.с.32–54).

При цьому відповідно до пункту 21.1 Статуту керівництво редакціями засобів масової інформації здійснює Головний редактор, якого призначає та відкликає Наглядова рада Товариства.

Судом встановлено,що на час виникнення трудових правовідносин з позивачем Статутом Закритого акціонерного товариства «Видавнича група «Сьогодні» (а.с.55–73), затвердженого загальними зборами акціонерів 03 вересня 2002 року та зареєстрованого Солом'янською районною державною адміністрацією м. Києва 13 вересня 2002 року були визначені повноваження наглядової ради щодо призначення та відкликання Головного редактора друкованого засобу масової інформації.

З урахуванням наведеного, вбачається,що підставами для виникнення трудових відносин між відповідачем і позивачем для виконання роботи на посаді головного редактора газети «Сьогодні» є рішення Наглядової ради товариства про призначення його на посаду.

Як встановлено судом, позивач з наказом про прийняття його на посаду головного редактора газети «Сьогодні» був ознайомлений, що підтверджується відомостями особової справи позивача.

Позивач також був ознайомлений з підставами для видання наказу згідно з якими він приступив до виконання своїх обов'язків на посаді головного редактора газети, а саме рішення Наглядової Ради ЗАТ «Видавнича група «Сьогодні».

Припиненням трудових відносин з урахуванням положень Статуту та вимог законодавства є рішення Наглядової ради про відкликання головного редактора з посади, що унеможливлює виконання роботи позивачем на займаній посаді та вказує на строковість трудових відносин.

Таким чином, у зв'язку з особливостями виникнення та припинення трудових відносин у сфері, що пов'язана з діяльністю засобів масової інформації, посада головного редактора друкованого засобу масової інформації, яку обіймав позивач, не передбачала укладення трудового договору на невизначений строк. При цьому також твердження позивача про необхідність зазначення про наявність строкового характеру трудового договору у наказі про прийняття його на роботу не є обґрунтованими та судом до уваги не приймаються.

З урахуванням наведеного, суд вважає,що позовні вимоги не є доведеними та обґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

В ході розгляду справи представники позивача в обґрунтування своїх тверджень щодо незаконності підстав звільнення позивача послались на відсутність заяви про прийняття його на роботу, оскільки дана заява є доказом, який свідчить про безстроковість укладеного трудового договору.

При цьому послались на те, що описовий лист особової справи позивача, яка була досліджена судом в ході розгляду справи, містить відомості про наявність заяви про прийом на роботу позивача. Натомість сторона відповідача, як зазначили представники позивача свідомо приховує наявність такої заяви.

Проте, суд оцінюючи доводи представників відповідача виходить із того, що порушення ведення кадрової роботи у товаристві та порушення ведення інструкції з діловодства не може свідчити про незаконність прийнятого наказу про звільнення позивача та порушення відповідачем норм трудового законодавства.

На підставі наведеного, оцінюючи докази у їх сукупності та кожний доказ окремо, керуючись ст.ст.3,4, 23,36 КЗпП України, ст.65 ГК України, Законом України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закону України «Про акціонерні товариства», ст.ст.10,60,,209,212–215,218,294 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Сьогодні Мультімедіа» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:……

Юрій СВИРКО, главный редактор газеты «Обзор»