Журналистские расследования Регистрация Вход
МЕНЮ САЙТУ

СТАТТІ

Податкова діра «ОККО»: що приховує мережа АЗС під ...

Податкова діра «ОККО»: що приховує мережа АЗС під завісою волонтерстваБензин дуже вигідний товар для «скрутки», бо його можна прив’язати до будь-якого виробництва. Цю фразу голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев сказав в квітні 2021 року...



Слуга народу Ірина Борзова заробляла у Криму та от...

Слуга народу Ірина Борзова заробляла у Криму та отримала дорогу квартиру Скандали у команді «Слуги народу» та президента Володимира Зеленського не вщухають. Цього разу йтиметься про незаконний кримський бізнес нардепа Ірини Борзової



Як нафта російського олігарха Силантьєва та технок...

Як нафта російського олігарха Силантьєва та технократа Сорокіна обтікає санкції Російська нафта та нафтопродукти без українських санкцій продовжують перетікати до європейських та британських автомобілів, наповнюючи бюджет країни-агресора




Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Block title
Block content

Поиск

Коррупция [159]
Корпоративный конфликт [27]
Права потребителей [60]
Интервью [72]
Политические секреты [144]
Общество [213]
Закон [49]
Деньги [39]
Главная » Статьи » Политические секреты

Перший транш на 450 мільйонів доларів від Міністерства Оборони — просто до турецького диявола!

Перший транш на 450 мільйонів доларів від Міністерства Оборони — просто до турецького диявола!2023 рік став не лише другим роком з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ. Для Міністерства Оборони України — це ще й рік гучних скандалів та розслідувань. Та поки громадяни вже не перший місяць обурюються банальними “яйцями по 17”, як прикладом корупційних схем в МО, з поля зору випадає набагато гучніший, заплутаніший та відверто кримінальний скандал — з приводу розтрати 16 656 300 євро на бронежилети, яких не існує (чи вони все ж таки існують?). Угода, складена за спрощеною схемою в березні 2022 року, не відбулася. Навіть більше, з часом вона здобула чимало заплутаних та відверто зловісних обставин: вбивства, зникнення людей, “російський слід” та навіть участь п’ятого президента України — як гадаєте, як це все пов’язується з “героїчною” діяльністю Міністерства Оборони? Спробуємо розібратися!

Перш за все, якщо швидко запитати Google з приводу цього випадку невиконання контракту на таку важливу амуніцію, ви отримаєте у видачі тільки декілька незалежних публікацій в ЗМІ, які складно назвати “провладними”, скоріше навпаки — ті канали та медіа, які активно прославляють владу наче “води у рота” набрали. Порівняйте, наприклад, з кількістю публікацій та розвінчувань щодо подібної за своїм сенсом справи про розтрати, після якого подав у відставку заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов. Ви будете здивовані — адже там просто буревій думок та подробиць! Отже, що за причина зумовлює таке замовчування? Та які наслідки сьогодні вже можна розголосити? Давайте, розберемося в деталях!

Невеличка передісторія: хаос на початку повномасштабного вторгнення та контракт на бронежилети

Трохи освіжимо пам’ять про ті тяжкі дні, перші тижні від початку повномасштабного вторгнення. Бронежилети тоді стали наріжним каменем оборони, адже їх не вистачало, їх не було, де брати в межах країни: економіка та виробництво вже давно були виведені за межі потреб Міністерства Оборони та просто не могли впоратися із забезпеченням потреб армії. Отже, доволі логічним стало рішення МО закупити бронежилети в зовнішніх постачальників. Завдяки спрощеній схемі закупівель, яку було впроваджено для цих задач, закупівлі тоді проводилися без довгих тендерів, в обхід системи Prozorro.

Один з подібних контрактів, узгоджених Міністерством Оборони в березні 2022 року, був контракт з турецькою компанією FARMTR TARIM HAYVANCILIK TICARET VE SANAYI LIMITED SIRKETI, яка зобов’язалась поставити 30 000 броників на потребу ЗСУ. Однак, ані бронежилетів, ані грошей півтора року потому не з’явилося на балансі Міністерства Оборони. МО схвалило контракт за підстави нібито наявних документів, що підтверджували, що FARMTR може виконати зобов’язання з постачання. Угоду вклали, гроші по ній перевели на рахунки компанії — та, мабуть, вирішили, що все, кінці добре заховані.

Таємно в складанні угоди був зацікавлений ексчиновник МО Сервін Якубов. Він відомий також, як власник декількох бізнес-проєктів в Азербайджані, Бахрейні та в Україні, які були відкриті сумісно з представником турецької компанії Кемалем Курназом. Якубов добре був знайомим з керівництвом FARMTR та мав зв’язки з її бенефіціаром черезEko Avrasya,де, до речі, працює й ще один посібник — Хикмет Ерен. Отже, звісно ж, власну вигоду від подібного контракту вони всі мали. Але не будемо забігати наперед.

Однією з ключових осіб в цій заплутаній міжнародній справі став доктор Кандаш Ґюрол. Водночас з виконанням обов’язків, як представник інтересів України в Туреччині, він сміливо дав бій широкій мережі корупції.

Безстрашне та безпристрасне розслідування Ґюрола дозволило ініціювати відкриття кримінальних справ проти Халіта Арабачі та його групи компаній. З кожним новим обертом цього витребенькуватого корупційного лабіринту, Ґюрол проявляв незламну рішучість у пошуках справедливості.

Наполеглива праця доктора Ґюрола дозволила зібрати докази, необхідні для ініціювання арешту майна Арабачі та його компаній.

Водночас ці його рішучі дії не залишилися без уваги. Попри телефонні погрожування, Ґюрол залишився непорушним, дотримуючись власної наснаги до справедливості. Та це було теж логічним: адже доктор Кандаш став каменем спотикання на шляху цілої групи шахраїв.

Це він знайшов докази того, що підпис Юсуфа Кюрона, сина консультанта Арабачі, був сфальсифікований.

Саме завдяки його професіоналізму та впертості є надія, що вкрадені 16 656 300 євро врешті-решт повернуться на рахунки Міністерства Оборони.

В березні 2022 року, Міністерство Оборони ініціювало відкриття арбітражу з компанією FARMTR, коли приховувати зірване постачання стало вже неможливо, адже бої тривають, а екіпірування для бійців фактично як не було, так і не має!

Представники контрагента пообіцяли тоді у термін 5 днів закрити постачання, але, як то кажуть, обіцянки — цяцянки.

Коли вже справа перейшла у юридичну площину, а на горизонті замаячив судовий розгляд та повернення грошей за результатами розслідування, з’ясувалося, що FARMTR не має на балансі активів для погашення дебіторської заборгованості, а основний вид діяльності компанії — загалом постачання агропродукції. А всі 16 656 300 євро з рахунків компанії були виведені на приватні рахунки її власника у вигляді 12 траншей (1, інформація видання СтопКор).

Але водночас власник FARMTR Халіт Арабачі дав свідчення, згідно з якими, він законтрактував як субпідрядника бахрейнську компанію, яка, власне, й мала виготовити та поставити бронежилети.

Так, бахрейнська компанія дійсно існує. Також вона, спираючись на чесне слово Арабачі, свої зобов’язання виконала, виготовила бронежилети, але через відсутність оплати вони залишилися лежати мертвим вантажем на китайському заводі, з яким співпрацювала компанія. Сьогодні за цими бронежилетами вже набігла чимала пеня за зберігання, а їх виробництво та доставлення FARMTR так і не сплатила.

Та тоді ще більш вражає те, що за наявності повної інформації щодо схеми постачання хтось вирішив “трохи заробити” ще й на чужих активах та відкрив кримінальну справу проти учасників переговорів — звинуватив їх у дотичності до бахрейнської компанії та, ніби то, розкраданні 580 000 доларів США на додаток.

Головні дійові особи фантасмагорії з жилетами: розберемося детальніше, хто є хто в цій угоді

Щоб дати нашій історії продовження, потрібно представити головних дійових осіб військового аспекту цієї справи.

Перш за все потрібно згадати Клепаса Бориса Борисовича. Це він відповідав за приймання бронежилетів та іншої військової продукції та безпосередньо займався цією справою у військовій частині в Хмельницькому. Саме його підпис, зазвичай, завершував процес приймання амуніції, отже його ім’я було важливим елементом в контексті цієї угоди.

Як голова приймальної комісії, Клепас був ключовою особою в цій історії, бо він готувався прийняти від Халіта та CY Group все, що завгодно, та навіть встиг прийняти від них товари за іншим контрактом, дуже низької якості, до речі: у пошкодженому пакуванні, розірвані, без пакування та такі, що не відповідають вимогам товари.

Головною відповідальною особою з контролю якості була А.Ф. Федіна, ще одна ключова особистість нашого наративу. Ця “професіоналка” своєї справи невпинно працювала над тим, щоб переконатися, що кожна партія продукції відповідає заявленим стандартам.

Далі важливо відзначити, що працівники ДДЗ були зайняті питаннями митного оформлення продукції, а керував усім цим той же Клепас Б.Б. Вони зіграли свою роль в угоді, адже забезпечували повільний процес переміщення товарів низької якості через кордон.

Після процесу приймання, продукція, як правило, прямувала до інституту вивчення проблем захисту у Києві. Там проходило ретельне тестування плит із постачання. Це було важливим процесом для підтвердження якості.

Усі проведені випробування потім були оформлені в акт, який мала підписати комісія. Тут знову вступає в гру Клепас Б.Б. Саме він, як голова комісії, ставив остаточний підпис під документами. Всі ми розуміємо, як це робилося з огляду на передісторію.

Тепер варто зробити невеликий відступ і познайомити вас із не менш головними дійовими особами цієї заплутаної історії, на цей раз — керівними, щоб скласти розуміння наступних процесів.

  • Сервін Якубов — ексчиновник Міністерства Оборони, який кулуарно лобіював турецький контракт, а фактично виявився кінцевим бенефіціаром, як особа, що пов’язана з FARMTR бізнес-інтересами (1). Він також, до речі, на етапі судового розгляду в суді Туреччини погрожував представнику української сторони, доктору Кандашу Ґюролу.
  • Халіт Арабачі – бенефіціар FARMTR, головний фігурант справи, яку було відкрито в Туреччині за ініціативою МО України, а також в суді МКАС при ТПП України. Він же — водночас зробив з себе жертву в кримінальній справі, відкритій в Україні проти представників Міністерства Оборони. Отже — маємо відповідача та потерпілого в одній особі.
  • Доктор Кандаш Ґюрол – турецький адвокат, який є представником Міністерства Оборони України у турецькому суді.
  • Юсуф Кюрюн – студент-перекладач, який ніколи не працював, його батько був генеральним директором групи компаній CY Grup та консультантом Халіта Арабачі. Саме підпис Юсуфа Кюрюна стоїть на контракті з Міністерством Оборони замість реального підпису директора компанії.
  • Набі Кюрюн – генеральний директор групи компаній Халіта Арабачі та батько Юсуфа Кюрюна.
  • Дору Анхелаше – митний брокер у Румунії, рекомендований Міністерством Оборони як особа, яка відповідає за транзит вантажу.
  • Валерій Фрунзе – військовий аташе Міністерства Оборони, відповідальний за приймання вантажу та документацію.
  • Богдан Хмельницький – директор департаменту закупівель Міністерства Оборони, який підписав контракт та здобув сумнівну славу у зв’язку з низкою обшуків у нього ж у справі, пов’язаній із закупівлею бронежилетів та амуніції.
  • Ерен Хікмет – голова правління Євразійської асоціації економічних відносин «EkoAvrasya», який лобіював підписання контракту.
  • Володимир Гройсман – 16-й Прем’єр-міністр України, Голова Верховної Ради України у 2014-2016, який ввів одіозного Сервіна Якубова в Укроборонпром та Міністерство Оборони.
  • Михайло Коваль – колишній перший заступник секретаря РНБО, колишній виконувач обов’язків Міністра Оборони.
  • Степан Полторак – колишній Міністр Оборони та за сумісництвом відповідальний за президента Порошенка за кешбек контрактів ЗСУ. Саме люди Полторака написали умови тендерів, зокрема правила закупівель під час воєнного стану, якими скористалися учасники схеми з лобістом Сервіном Якубовим.
  • Денис Малай – співробітник Міністерства Оборони України, який мав повноваження на підпис договорів від імені МО та займався прийманням придбаних міністерством товарів.
  • Нікіта Циба – слідчий, який вів розслідування справи, відкритої з української сторони про нібито розкрадання 580 000 доларів, у якому Халіт Арабачі виступає… потерпілим!

Усі перелічені учасники були заряджені як патрони в обоймі. І перші 2 вже вистрілили – 2 смерті, об’єднані однією схемою.

Кульмінація: як спроби повернути гроші обернулися низкою гучних смертей

Отже, станом на травень 2022 року ми маємо контракт на постачання 30 000 бронежилетів, які є запорукою 30 000 збережених життів наших військових! За контрактом Міністерство Оборони перерахувало 16+ мільйонів євро на рахунки турецької компанії-підрядника. Ці гроші бенефіціар компанії Халіт Арабачі вивів на власні рахунки у 12 заходів. Водночас, коли строки виконання зобов’язань за контрактом сплинули, він домовляється з бахрейнською компанією щодо постачання. Він перераховує цій компанії 580 000 доларів, що є лише 10% від потрібної суми для виготовлення та доставлення. Компанія замовляє виготовлення бронежилетів в Китаї за власний рахунок, але залишок грошей не отримує, та документів від FARMTR для вивезення товарів з Китаю теж немає — саме тому броніки й досі покриваються пилом на складах та накопичують заборгованість за зберігання.

На підставі зібраних фактів українська сторона подала до суду в Туреччині, де інтереси МО представляв адвокат, доктор Кандаш Ґюрол. Для проведення судових розглядів Халіта Арабачі допитали турецькі слідчі. Але паралельно в Україні раптово порушили кримінальну справу проти представників МО.

Далі до справи приєднався старший слідчий Нікіта Циба, який допитував нашого турецького горе-бізнесмена вже як потерпілого. І ось що цікаво: істинно турецька лукавість виявилася вже на етапі допиту. Просто стежте за перебігом думки:

  • На допиті в Туреччині під час виклику до місцевої прокуратури пан Арабачі повідомив, що він підписав контракт, хоча офіційно його фірма займається агропродукцією, а не «оборонкою», ще й підписа свого при цьому не ставив.
  • Слідчий Циба нібито допитував Арабачі в українському представництві 1 день, хоча в протоколі допиту є згадка про те, що напередодні офіційного допиту він зустрічався з Арабачі, як постраждалою стороною, особисто. Зверніть увагу, що допитував Циба пана Арабачі зовсім не з приводу угоди на 16 мільйонів, а по іншій справі — про нібито розкрадання 580 000 доларів представниками МО (2).

За фактом допиту Арабачі зробив заяву, що він дійсно обіцяв постачання та замовив бронежилети. Більш того, він пропонував МО також постачання продуктів, одягу, авіатехніки. Хоча водночас його консультант навіть плутається у кількості замовлених пластин до бронежилетів — Халіт декларує замовлення на 30 000, а його консультант Набі Кюрон — на 70 000 (1).

В той самий час син Кюрона — Юсуф, чий підпис стоїть в тексті угоди, як виявилося на допиті, взагалі не має відношення до компанії FARMTR. Він є звичайним студентом та ніде не працює, вивчає мови, тому й допомагав батькові, консультанту Арабачі, перекласти угоду, а його підпис — це підробка, яку зробили без його відома. А сам Арабачі робить заяву, що це якесь непорозуміння.

Як результат, наприкінці 2022 року між МО та Халітом Арабачі уклали медіаційну угоду: горе-бізнесмен зобов’язується повернути гроші, а Міністерство Оборони відкликає судовий позов та зобов’язується не ініціювати нових справ проти FARMTR. Чому Міністерство Оборони вирішило не позиватися до постачальника, який явно не виконав своїх зобов’язань?

Адже цілком очевидно, що у цій справі в турецькому суді МО виграло б і могло в примусовому порядку отримати з компанії не лише «замилені» гроші, а й компенсацію (в умовах війни й вона була б не зайвою для бюджету)!

Натомість з’являється якась не надто прозора «медіаційна угода» без гарантій та правового регулювання. Є підозра, що таке рішення нашому Міністерству Оборони нав’язали згори — можливо, навіть винайшли якусь пристойну підставу на кшталт: нема чого витрачати час на суди, хай виплачує Халіт Арабачі гроші траншами. І як ви вважаєте, для чого це було зроблено? Чи не для того, щоб вивести Арабачі з-під удару й поступово зам’яти справу?

Взимку 2022-2023 року Халіт Арабачі навіть переказав перший платіж на рахунок МО. Але слідом стався землетрус у Туреччині, і підприємець припинив виплати, хоча на словах обіцяв продовжити.

З того часу на рахунки МО жодного траншу від FARMTR не надійшло. Навіть більше, як показали виписки рахунків Арабачі, у нього просто не було грошей, щоб здійснювати ці виплати.

А 5 липня 2023 року преса взагалі опублікувала новину, що Халіт Арабачі був знайдений мертвим у своєму будинку. Офіційної причини смерті поки не оголошували, хоча медіа поширює інформацію про самогубство бізнесмена.

Варто нагадати, що в Халіта була неймовірна кількість боргів. Але, як то кажуть, нема тіла — нема й діла… Можливо, саме так розмірковував сам винуватець чи його поплічники.

Втім, паранормального у справі Арабачі чимало: як агрофермер з Туреччини спромігся стати постачальником броників у МО України, хто підписував контракт, якщо підпису самого Халіта в ньому немає, і куди поділися гроші з рахунків самого пана Арабачі? Ці запитання лишаються без відповідей.

Якщо подивитися на саму особу Арабачі – таємниць теж багато. У мережі є відео 5-річної давнини, де підприємець веде розмову про релігію та одержимість дияволом із кимось. І за змістом відео стає очевидним, що це якийсь сеанс екзорцизму, де дияволом (шайтаном) називається сам Халіт.

Далі більше, на відео бізнесмен більше схожий на клієнта лікарні для психічнохворих — він, вочевидь, перебуває в неосудному стані, його трясе, а його мова схожа на шизофренічне марення. Ви просто оцініть —  чи могла така людина вести адекватно бізнес і займатися великими постачаннями амуніції та озброєння (адже саме так його представляло МО на етапі підписання контракту)? Вочевидь, що за 5 років особистість може лише деградувати, хоча тут деградувати далі нікуди. І це наводить на думку про те, що Халіт Арабачі — не більше, ніж «підсадна пташка», якою легко маніпулювати, та яка не зажадає надто багато за свої послуги.
Тож кому все-таки Міністерство Оборони гроші платило?

Інсценування чи самогубства: що ж відбувалося за лаштунками “медіаційної угоди”?

Якщо ви думаєте, що самогубство Халіта Арабачі було єдиним в цій низці паранормальних явищ, ви глибоко помиляєтеся. Цій події передували ще кілька взаємопов’язаних ситуацій.

1. Приблизно за два тижні до загибелі Арабачі зникає працівник Міністерства оборони – Денис Малай. Малай, якщо брати за основу дані з відкритої бази даних YouControl (кеш Google за кілька тижнів до зникнення), мав право підписувати договори на постачання МО (3). Щойно чиновник «зник з радарів», цю інформацію з бази даних оперативно видалили.
2. Відразу після зникнення Малая, старший слідчий Нікіта Циба відсторонюється від справи про розкрадання 580 000 доларів США. Водночас залишається загадкою, чому він шукає тільки цю суму, а пов’язану (або притягнуту за вуха) справу про бронежилети він обходить стороною, і, здавалося б, більша сума в 16,6 мільйона євро його взагалі не цікавить, ніби її шайтан зачарував!
3. За фактом умов медіаційної угоди, всі справи та позовні заяви щодо Халіта Арабачі та компанії FARMTR закриті. А от справа з розкрадання, в якому він потерпілий, залишається відкритою.

Тобто, бронежилети є, але вивезти їх зараз неможливо через смерть бенефіціара FARMTR і відсутність оплати постачальнику, а також відсутність документів для експорту. Гроші, які взяв Арабачі, невідомо де. Справи на FARMTR закриті і відкрити їх знову неможливо у зв’язку зі смертю відповідача, хіба що родичі Арабачі приймуть у спадок всі його «надбання» із зобов’язаннями включно. Слідчий дуже вчасно відсторонився від розглядів, а відповідальний за приймання товарів за контрактом співробітник МО зник безвісти (до речі, подейкують, що він дуже вчасно вчинив самогубство).

Хто отримує вигоди від цієї ситуації: чи веде коріння в політикум?

Низка самогубств в цій справі зовсім невипадкова. Обидва й Арабачі, й Малай — лише “пішаки” в цій великій схемі. Ви ж точно розумієте, що звичним браком контролю з боку МО виправдати всі ці “проколи” щодо цього контракту — не вийде. Підписи невідомих осіб з обох боків, невизначений статус компанії-постачальника — все це точно не пройшло б повз перевірки та затвердження навіть за умов спрощеної схеми постачань. Тож, якщо на укладення цього, вочевидь, “липового” контракту просто закрили очі, це недарма.

Навіть більше, є підозра, що й Арабачі, й Малай цілком собі живі, а їхні такі «своєчасні» смерті є не більш ніж інсценуванням.

Але хто стоїть за цим? Почнемо з того, що подібні схеми завжди розробляються у верхніх ешелонах влади. Наприклад, якщо врахувати, що відкриття кримінальних справ з нібито розкрадання в МО на 580 000 доларів було ініційоване особисто Денисом Монастирським з подачі «зверху», то стає зрозуміло, що це теж ланка довгого ланцюга, яка врешті-решт призводить до бронежилетів, Халіта Арабачі та більшого розкрадання.

Також важливо, що в кулуарах ходили чутки, що проєкт крадіжок загалом був розроблений так, щоб сумарно вивести понад 1 мільярд доларів з рахунків Міністерства Оборони. На це, до речі, опосередковано натякав під час свого допиту й Халіт Арабачі, коли казав, що він готовий постачати Міністерству Оборони України й продукти для армії, й зброю, та навіть літаки з гелікоптерами. Який аграрій, га? Цілком імовірно, що якби перший контракт успішно списали без зайвого шуму, за ним були б наступні.

При цьому не варто забувати, що учасники переговорів з Халітом ще до укладення контракту Міністерством Оборони переконливо не рекомендували співпрацювати з FARMTR через низку причин, серед яких некомпетентність на той момент ще потенційного постачальника, а також відсутність у нього підтверджень наявності товару на складі. І саме ця невелика група людей не побоялася піти проти величезного механізму розкрадання та заперечити проти постачання Халітом та його компаніями харчування чи літаків-гелікоптерів на суму понад 450 мільйонів доларів.
Зараз стає цілком зрозумілим, що ніякі літаки та гелікоптери чи харчування Халіт навіть не планував постачати, а лише хотів отримати якомога швидше кошти та розділити їх зі своєю злочинною групою.

Теорія змови чи складна схема:
чи є зв’язок між “справою про бронежилети” та загибеллю керівництва МВС?

До схеми було залучено Дениса Монастирського та його команду, як безпосередніх учасників схеми з відкриття-закриття кримінальних справ. Але тут дуже недоречно у січні 2023 року міністр МВС та його заступники гинуть в авіакатастрофі. Цілком імовірно, що й ця подія є ланкою того ж ланцюга, адже міністр міг не погодитися на умови угоди або зажадати надто велику частку для себе. Тоді його просто усунули, адже ймовірність аварії гелікоптера в тилу, не під обстрілами, не від російської ракети — дуже мала.

І, до речі, тут спливає ще одна «цікава особистість» – радник Монастирського – Єгор Бодров. Цей діяч і раніше засвітився у корупційному скандалі, коли народний депутат Валерій Стернійчук опублікував аудіозаписи, в яких Бодров бадьоро генерував ідеї, як провернути схему кредиту «Укрексімбанку», яка успішно була втілена та призвела до чергового скандалу. При цьому, Бодров сам у цих аудіозаписах визнає свої зв’язки із суддями місцевих та апеляційних судів, яких він «підгодовував», а також зв’язками з інсайдерами державного банку.

Отже цей діяч за Дениса Монастирського розвинув активність, порівняну з діяльністю Андрія Єрмака за президента Зеленського — всі рішення проходили через нього.

Тобто, одним із «генераторів» та кураторів усієї схеми міг бути радник Монастирського — Бодров. Але він навряд чи був кінцевим бенефіціаром всієї структури. Подібні суми зазвичай призначаються більшим «акулам», а учасники нижчих ланок отримують крихти з їхнього столу. Серед інших «важливих контактів» Бодрова був ще й одіозний екс-заступник начальника ДСУ МВС Григорій Мамка, який займався особливо тяжкими злочинами у сфері економіки та службової діяльності, простіше кажучи — корупції. До речі, старший слідчий Нікіта Циба багато років плідно працював під протекторатом Мамки — за що навіть у пресі отримав “почесне” звання “ціпного пса” Мамки. У тандемі ці діячі провернули чимало справ із прибутковим для себе результатом.

А від Мамки ланки ведуть безпосередньо до іншого олігарха та екс-президента Петра Порошенка. Той теж вже був об’єктом розслідування корупційних схем в оборонному секторі. Тому не варто дивуватися, якщо кінцевою ланкою виявиться сам Петро Олексійович. Він також може бути тим самим «вказівним пальцем», який ініціював всю схему, яка призвела до смертей (або їхніх інсценувань) бізнесмена Арабачі, співробітника МО Малая та загибелі Монастирського.

Зрештою, за точного виконання всіх стадій схеми прибуток замовників міг скласти 1 мільярд доларів США, а це навіть за мірками таких олігархів, як Порошенко, — чимало.

Та трохи про “російський слід”

Не варто скидати з рахунків і «російський слід» у всій цій історії. Наведемо лише кілька фактів на користь того, що вся схема з розкраданням та кримінальними справами грає на руку російській стороні.

  • Сам Халіт Арабачі окрім керівництва фірмою FARMTR був ще й кінцевим бенефіціаром компанії CY Grup, залученої за допомогою Alfalog International Company до морських та авіаперевезень, в тому числі й з Росії.
  • Сервін Якубов, який мав відношення до просування угоди на 30 000 бронежилетів, не лише свого часу попався на хабарі, який стягував з торговців ринку «7 кілометр» в Одесі (4), а й має відношення до бізнесу в Бахрейні, Азербайджані та за деякими відомостями – в Росії.
  • Слідчий Нікіта Циба свого часу теж був пов’язаний із РФ. Крім того, що він із середини 2000-х вважався одним із «ціпних псів» Григорія Мамки, він принципово через суд продавив рішення про написання свого імені у російській транскрипції.
  • Сам Мамка пов’язаний із забороненою політичною силою ОПЗЖ, чия діяльність має проросійську основу.
  • Радник Монастирського – Бодров, який причетний до схеми, пов’язаний як з Григорієм Мамкою, так і з іншим одіозним персонажем – естонським девелопером Ґіларом Тедером, який веде бізнес у Криму. Нам вдалося через спеціальні джерела навіть побачити російський паспорт пана Бодрова.

Разом, майже в кожній ланці ланцюга є свої зв’язки з Росією. І, звичайно ж, будь-якому бізнесменові та чиновнику з Росії вдвічі вигідна вся ця схема: Збройні Сили України виявляються ослабленими через зрив постачань під час активної фази війни, коли кожен бронежилет на вагу золота, а паралельно Міністерство Оборони України є дискредитованим в очах своїх ж громадян.

Розв’язка: чого чекати від розслідування, та чи є шанс повернути гроші до бюджету Міністерства Оборони?
Наразі, суто в рамках закону, повернення 16,6 мільйона доларів, витрачених на бронежилети, практично є малореальним. Єдиний виняток — якщо спадкоємці Халіта Арабачі вступлять у права наслідування та виконають його зобов’язання за медіаційною угодою. Але якщо виходити з того, що на рахунках бізнесмена — повний нуль, це фактично зі сфери фантастики. А через те, що всі кримінальні справи в Україні та Туреччині були заздалегідь закриті на умовах тієї ж медіаційної угоди, офіційно запитати інформацію про те, кому та куди перераховував отримані 16,6 мільйона покійний Арабачі, просто неможливо.

Тому й надалі волонтери збиратимуть на броники нашим бійцям, доки на всіх рівнях влади безпринципні корупціонери продовжуватимуть грабувати бюджет країни. А він на сьогодні практично повністю складається з міжнародних вливань та допомоги країн-партнерів. І поки подібні схеми не розкриватимуться і не будуть висвітлюватися в пресі, поки шкідники не гребуватимуть вбивствами та інсценуваннями, підробками та загрозами, особливих перспектив у зламі ситуації просто не видно. І навіть якщо Міністр Оборони успішно укладатиме контракти на отримання допомоги, завдяки наявності таких ненаситних кадрів при владі, все це працюватиме зовсім не на нашу перемогу, а на поповнення гаманців окремо взятих персон.

1. https://www.stopcor.org/ukr/section-suspilstvo/news-afera-z-bronezhiletami-turetska-firma-rozvela-minoboroni-na-600-mln-grn-15-11-2022.html

2. https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/08/30/7365302/

3. https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/00034022/

4. https://www.unian.net/politics/10492857-glavnogo-yurista-minoborony-obvinili-vo-vzyatochnichestve-video.html

UAPress



Источник: https://uapress.com.ua/pershyy-transh-na-450-milyoniv-dolariv-vid-ministerstva-oborony-prosto-do-turetskoho-dyiavola/
Категория: Политические секреты | Добавил: admin (18.08.2023)
Просмотров: 4891 | Теги: Дору Анхелаше, Кандаш Гюрол, Михайло Коваль, Валерій Фрунзе, Нікіта Циба, Халіт Арабачі, Григорій Мамка, Набі Кюрон, Сервін Якубов, Богдан Хмельницький, Степан Полтторак, Ерен Хікмет, корупція, Юсуф Кюрон, новини, україна | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
ComForm">
avatar

Обсудить на Юридическом форуме

ИНТЕРВЬЮ

Кирило Говорун: На гроші Новинського лобісти влаштовують танці з бубнами довкола «гонінь проти УПЦ»

Після початку повномасштабної війни 2022-го в мережі з'явилася антивоєнна декларація, яку підписали понад п'ять сотень богословів, релігієзнавців, філософів з усього світу. Серед авторів цього тексту був і Говорун.



Розпорошення ресурсу та план «Б». Чому замінили Залужного і що чекає на Сирського

Розпорошення ресурсу та план «Б». Чому замінили Залужного і що чекає на Сирського Військовий експерт окреслив перспективи та умови, в яких доведеться працювати новому головкому...