Будь-хто, хто скуповується в магазинах, підтвердить: ціни зростають так стрімко, що не встигнеш звикнути до одних, як уже з’являються нові – ще вищі. Проте вище керівництво постійно заспокоює: мовляв, інфляція не є значною, а подекуди – на окремі групи товарів – спостерігається й дефляція.

Так, на останньому засіданні Кабміну Микола Азаров запевняв: «2008-го інфляція в Україні склала 23%, 2010-го - лише близько 9%». «Чому? - запитував Азаров і сам відповідав. - Тому що попри екстремальне зростання цін на продовольство на світових ринках, попри небувалу посуху в Україні, попри наші власні недоліки уряд достойно відреагував на цінову кризу, зумів зупинити стрибок цін восени 2010 року».

Ще раніше голова КМУ заявляв таке: «Думаю, за 2010 рік вийдемо на цифру 9%. Це буде рекордно низка інфляція».

ОДНАК, СТАЛОСЯ НЕОЧІКУВАНЕ – АЗАРОВ САМ НЕ ПОМІТИВ, ЯК ЗАБРЕХАВСЯ.

Конфуз трапився, коли Микола Янович запропонував присутнім урядовцям розглянути ситуацію з цінами в грудні минулого року. Дістав папірець - моніторинг цін в областях, пробіг його очима й жахнувся: «У нас що, Волинська область, в іншій державі знаходиться?».
Подив пана Азарова обумовило те, що згідно наданих йому даних вартість продуктів стрімко збільшувалася лише у Волинській, та у Вінницькій області.

Так, відповідно до довідки борошно вищого сорту по Україні подорожчало на 5,6%, на Волині – на 24,6%; крупа манна здорожчала на 6,4%, у Волинській області – на 33,2%; масло вершкове - в середньому на 10,2%, на Волині – 23%.

«Там люди iншi, що їм настільки ціни підняли?» - репетував Азаров.

Якi нагальнi питання ставить прем’єр! Краще б він давав відповіді. А відповідь проста: показники щодо Волині у наданих документах були РЕАЛЬНІ, по рештi областей – «мальовані». Так, піраміду брехні зруйнувала чесність кількох керівників цінiнспекцій, зокрема Волинської області.

Тарас Куйбіда, керівник Волинської інспекції, розповів: ще в липні йому поступила вказівка з центру - «паперова» інфляція на продукти харчування в місяць не повинна перевищувати 5%. Ще краще – аби вона дорівнювала нулю. Найбільш сумлінні інспектори, не бажаючи брати цифри «зі стелі», викручувалися як могли - вносили у дані моніторингу цін товари, що в магазинах продавалися по акції.
Розповідає Тарас Куйбіда: «Ми малювали ціни, як в Радянському Союзі. Але в листопаді я сказав – «Досить!» Якраз тоді, керівника Держінспекції Тетяну Рудь, від якої поступали «інструкції», ув’язнили за хабарництво. Прийшов новий керівник, я йому розповів, що до чого і попередив, що брехати не буду. Він обіцяв розібратися. Але нічого не змінилося. Останній раз регіональні інспекції обдзвонювалися з центру 29 грудня – знову вимагали фальсифікувати дані моніторингу. Я подав правду. Я не боюся, я готовий відповідати по кожній цифрі, що за моїм підписом лягла Азарову на стіл».

Автор знає Тараса Куйбіду кілька років. Він винятковий чиновник – насправді мужня і чесна людина. Це не перший виклик кинутий ним центральній владі. За часів уряду Тимошенко він активно публічно боровся з корупцією, яку регіональним відділенням нав’язувало тодішнє керівництво Держінспекції, і яку покривали деякі урядовці та депутати.

Щоправда, пан Куйбіда за це поплатився – вже два роки йому не виплачується премія, а зарплата його нижча, ніж у підлеглих. Але звільнити його так і не змогли - не знайшли за що «зачепитися».

Сьогодні Куйбіда ризикує серйозніше: нині він посягнув на «святе» – казки влади про інфляцію. Вочевидь, його таки звільнять… за рекордну інфляцію. Адже має хтось відповідати за зіпсований настрій пана Азарова! Конкретно – той, хто сказав правду.

Втішає одне: громадяни мають публічне свідчення посадової особи - яким чином у нас в країні «стримується» інфляція, як «зростають» соціальні стандарти. Вочевидь, українці мають зробити висновки...

До речі, насправді на Волині здороження продуктів є найменшим. Про це свідчить Держкомстатистики. Хоча вони занадто «прилизані», але співвідношення між областями показують правильно.

Цитую статистику за грудень минулого року: «Лідерами росту цін на продукти харчування і безалкогольні напої в грудні стали Севастополь і Донецька область – 1,8%, Крим - 1,6%, Запорізька і Сумська областi - 1,5%. Найменше ціни виросли у Волинській, Житомирській, Черкаській областях - 0,2%. У Хмельницькій зафіксовано зниження цін на 0,2%».

Якщо Волинь, де, згідно офіційної статистики, рівень інфляції є найнижчим, насправді демонструє зростання цін, що ж відбувається в інших областях? Можна лише уявити… Хоча, чого уявляти – просто навідайтеся в магазин.

В нашій історії цікавить інше: яким чином Азарову потрапили правдиві дані, чому він їх оприлюднив? Хтось захотів підставити губернатора Волинської області? Або виставити на посміховисько Азарова, що сам себе впіймав на брехні? Чи просто збіг обставин?

Впевнено можна стверджувати лише одне - фальсифікація даних статистики відбувається системно, свідомо і цілеспрямовано. Це не ініціативи місцевих чинів, що бажають «вислужитися». Навпаки. Більше того, подібними «підробками» грішить не перший уряд. 2008-го – під натиском кризи - Юлія Тимошенко робила те саме. А започаткували схему ще 2002 – 2003-го з ініціативи тодішнього віце-прем’єра Миколи Азарова.

В приватних бесідах працівники держцiнінспекції згадують, як їм тоді м’яко «рекомендували» фальсифікували ціни на 50%. Відбувалося це так: інформацію, зібрану на місцях, відправляли в Київ. Зі столиці документ повертався з візою «переробити». Ті, хто відмовлявся - втратили посади. Де-факто, за інфляцію відповідали лише ті, хто її показував.

Наразі всіх собак «повісили» на Тетяну Рудь. Хоча насправді маніпуляції з цифрами не припиняються досі.
Татьяна ЧОРНОВИЛ, Левый берег